пам’ять запахів

Теща купила дешевий але непоганий ліхтарик, звісно він швидко поламався.
Обірвалися дротики  на платі.
Я його паяв і кайфував, приємно часом щось робити не тільки віртуально на компі.
Який пласт спогадів всплив з пам’яті. Запах каніфолі, кульки припою як ртуть.
Запах каніфолі це щось, можна додавати в парфуми :)
Згадалося дитинство, те як ми з Михайлом паяли маленьке портативне УКВ радіо.
Маленькі конденсатори, транзистори, діоди. Кольорові смужки маркування на детальках, довгі вусики контактів.
Вже не пригадую чи воно працювало в результаті, кайфовим був сам процес.